Старий Новий рік: історія й традиції свята
Старий Новий рік – це особливе додаткове свято, яке відзначається переважно в тих країнах, де православна церква продовжує користуватися Юліанським календарем.
Історія свята
Свято Старого Нового року виникло через зміну літочислень. У 1918 році відбувся перехід від старого Юліанського календаря до нового – Григоріанського. Цікавим є те, що традиції святкування Старого Нового року трішки більше, ніж 100 років.
Традиції Старого Нового року
Як вже відомо, дата Старого Нового року збігається з датою святого Василя. Здавна, у цей день було заведено прокидатись вдосвіта і засівати зерном будинки сусідів і знайомих. "Засівати" могли тільки хлопці й вважалось, якщо на Старий Новий рік до хати прийде багато засівальників, то рік у господарів буде дуже вдалим.
Популярним звичаєм серед молодих дівчат на Старий Новий рік є ворожіння. Після вечері вони красиво вбираються, запрошують подруг і разом ворожать на долю й наречених. Також, на Старий Новий рік молодь співає обрядові пісні – щедрівки. Гурти юнаків і юнок ходять домівками, прославляють Бога і за це отримують від господарів смаколики чи гроші.
Варто зазначити, що серед стародавніх українських звичаїв на Старий Новий рік чільне місце займають ті, які зв'язані зі сватанням. Тільки 13 січня ті хлопці, які раніше отримали відмову від коханої дівчини, могли знову спробувати посвататись. Свататися на Маланки можна і вперше, адже вважається, що якщо погодитися на шлюб в Щедрий вечір, то і життя молодої пари буде щедрим і радісним.
Народні прикмети на Старий Новий рік
• Якщо небо ясне і зоряне – буде багатий урожай ягід.
• Якщо на Василя в цей день туман – до урожаю.
• Коли 14 січня багато пухнастого інію на деревах, рік буде багатий на мед.
• Завірюха у Василів вечір віщує великий урожай горіхів.




Немає коментарів:
Дописати коментар